- гнівливий
- -а, -е.1) Схильний до гніву; який може швидко, легко розгніватися.2) діал. Гнівний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гнівливий
Смотреть что такое "гнівливий" в других словарях:
бунтівливий — а, е. Схильний до бунту, бунтарства … Український тлумачний словник
гордівливий — а, е. Сповнений почуття гордості (у 2 знач.); поважний … Український тлумачний словник
дратівливий — а, е. 1) Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий. || Який виникає через нервове збудження. || Який викликає роздратування. 2) Те саме, що дратівний … Український тлумачний словник
жартівливий — а, е. 1) Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). || Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартува/ти (у 1 знач.). 2) Який містить жарт, має характер жарту. || у знач. ім., рідко жартівли/ве, вого, с.… … Український тлумачний словник
напівжартівливий — а, е. Не зовсім серйозний, з відтінком жарту … Український тлумачний словник
негнівливий — а, е. Якого важко розгнівати; несердитий … Український тлумачний словник
співливий — а, е. 1) Який уміє і любить співати; який багато співає. 2) Схожий на спів; наспівний, співучий … Український тлумачний словник
трудівливий — а, е, рідко. Те саме, що працьовитий … Український тлумачний словник
чарівливий — а, е. 1) заст. Який містить чари (у 1, 2 знач.). 2) Який впливає чарами (у 3 знач.). || Який є наслідком впливу таких чарів … Український тлумачний словник
жартівливий — [жарт іўли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
